Зіновій Шендерович Толкачов — український маляр-монументаліст, живописець і графік. Народився в єврейській землеробській колонії Щедрін Бобруйського повіту Мінської губернії 12 (25) лютого 1903.
У 1909–1919 роках – навчався на ремісничому відділенні Київського казенного єврейського училища, а потім – у художній школі. Через матеріальну скруту в родині залишив школу і став учнем майстра з розпису вивісок. Пізніше писав кіноафіші в «мальовничій артілі» Манна.
У 1919–1920 рр. навчався у ВХУТЕМАС (Вищій художньо-технічні майстерні) в Москві. Наприкінці 20-х рр. продовжив студії у Київському художньому інституті (у Федора Кричевського).
Зіновій Толкачов – один із зачинателів українського радянського образотворчого мистецтва, майстер станкової та книжкової графіки. В доробку ранньої творчості митця – політичні плакати і карикатури. Та справжнім покликанням Толкачова були монументальне малярство і живопис.
На війну Зіновій Толкачов пішов, будучи вже відомим художником. У роки Другої Світової постали цикли його робіт: «Окупанти», «Майданек», «Христос на Майданеку». 1944 року в Любліні (Польща) відкрилася виставка Толкачова. Наступного року художник працює над серіями «Освенцім», «Квіти Освенціма» (деякі роботи з цих серій з’являлися і після війни, у 1961-1963 рр). Низка малюнків, що увійшли в альбом «Освенцім», зроблена на бланках табору – іншого паперу не було. На полях чорно-білих замальовок Толкачов записав розповіді небагатьох уцілілих в’язнів концтабора.
В повоєнні роки Зіновій Толкачов створив серії портретів своїх сучасників, насамперед митців. Він також намалював ілюстрації до літературних творів Шолом-Алейхема (серія «Містечко»), Іцхока Лейбуша Переца, Бертольда Брехта («Матінка Кураж та її діти») та інших.
Помер художник 30 серпня 1977 у Києві.
