1 серпня 1929 року в Харкові народилася Ольга Перецівна Рапай-Маркіш – скульптор-кераміст. У 1948-56 роках вона навчалася в Київському художньому інституті, у Макса Гельмана. Працювала на КЕКХЗ (Київському експериментальному керамічно-художньому заводі) у 1956-65 роках. За цей час створила близько ста робіт, брала участь у республіканських та міжнародних виставках. З 1960 року – член Національної спілки художників України.
Її інтелігентна сім’я повною мірою відчула всі жахи тоталітарного режиму. Мати, Зінаїда Йоффе, талановитий філолог, учениця академіка Олександра Білецького, рано померла. Батько – Перец Маркіш, єврейський поет, драматург і романіст, який писав мовою їдиш, трагічно загинув у сталінських катівнях. Сама Ольга Рапай була заслана до Казахстану.
На всіх етапах свого життєвого шляху її рятували творчість і близькі люди. Чоловік, скульптор Микола Рапай, супроводжував її на засланні. Повернувшись, подружжя подружилися з художньої сім’єю Якутовичів, дружбу з якими пронесли крізь життя.
Ольга займалася порцеляновою скульптурою, керамічними розписами, декоративною та монументальною керамікою, різними формами керамічної пластики. Твори майстрині зберігаються у фондах Міністерства культури України, Спілки художників України, у приватних колекціях України, Росії, Швейцарії, Ізраїлю.
Скульпторка померла 1 лютого 2012 року в Ізраїлі.
