Інна Лєсова народилася в Києві у 1947 році. Малювати, робити ляльок та вигадувати історії почала ще змалечку.
Навчалася в київській школі № 135, ходила до художньої студії Наума Осташинського, літературного клубу «Фотон». Закінчила факультет графіки Московського поліграфічного інституту.
Після закінчення школи почала працювати скульпторкою-іграшкаркою. Двадцять років поспіль її іграшки можна було зустріти майже в усіх квартирах Києва й інших міст України, де були діти.
У 1974 році вийшла заміж за Арнольда Лєсового, математика й лінгвіста.
1975 року поступила в молодіжну секцію Союзу художників. Персональні виставки її картин проходили в Москві та Києві.
Після народження сина Максима, у 1976 у мисткині виявили прогресуюче захворювання очей, проте, на подив лікарів, вона й дотепер створює картини.
З 1990 мисткиня починає серйозно займатися літературою. Перші її публікації – понад десять повістей – з’явилися у нью-йоркському російськомовному виданні «Время и мы». Затим її прозу та поезію почали друкувати у журналах України, а також Ізраїлю, Німеччини та Росії.
У 2003 році у виданні «Дух і Літера» вийшла книга повістей Інни Лєсової «Дама здавала в багаж…», у 2006 – книга «Пасьянс «Чотири дами»», у 2009 – роман «Бессарабський романс», а у 2010 році – перша книга віршів – «На асфальтовому березі».