У творах Галини Сергіївни Григор’євої є те, що хвилювало людей, зокрема і художників, багато століть: вона знаходить «чудесне» в буденному. У її роботах органічно поєднані стихія уяви майстра з явищами дійсності. У них немає деформації реальності: надривних колірних і тональних контрастів, смислових парадоксів, ґротеску, салонної романтичності, «кросивості» для привернення публіки, зате є і краса, і романтика. Вся поверхня полотна живе в гармонійній злагоді.
Ірина Климова,
мистецтвознавець
Кожен удар пензля Григор’євої подає сигнал співрозмовнику і пробуджує його від сумної або гордовитою «мрії» про себе. Тобі й мені вручено запрошення: «Увійди в простір між тими, котрі живуть, – радість життя твого і мого».
Канва цього полотна – дружелюбність і ясне розуміння: справжню, невигадану нескінченність життя відкриває зустріч облич, зустріч поглядів, зустріч світів.
Костянтин Сіґов,
філософ
