Художнику вдалося зробити чи не найголовніше – окреслити свій самобутній образний світ, де своєрідно відбилися і парадокси культурно-художнього контексту, й індивідуальне авторське світобачення та розуміння малярства. А тому підкреслено камерний, «тихий живопис Якима Левича» наче стає «більшим за себе», по-своєму порушуючи непрості питання мистецтва, часу, долі й людини у безперервній плинності життя.
Галина Скляренко