Люба Рапопорт (10 січня 1953 року, Київ) – живописець і графік, походить з родини художників Бориса Рапопорта і Ганни Файнерман. Навчалася у Київській художній школі ім. Т. Г. Шевченка (1964–1970).
З 1970-х років Люба починає працювати як живописець (натюрморт, портрет, пейзаж) і графік. З середини 1970-х років бере активну участь у групових виставках. У 1983 році проходить перша персональна виставка, а з 1985 року Люба Рапопорт є членом Спілки художників України. У 1990–2000-х роках художниця працює над серіями «Двоє» і «Ню», у 2010 році – над серією «Дерева».
У 1973-2001 роках Люба Рапопорт – художник-реставратор графіки у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України. Серед творів, над якими працювала Люба, – картини І. Айвазовського, А. Бенуа, К. Брюллова, В. Верещагіна, М. Волошина, І. Рєпіна, К. Сомова, П. Федотова та інших. У 1995 році їй було присвоєно звання реставратора вищої категорії.
З кінця 1990-х років роботи художниці можна побачити на персональних і «сімейних» виставках. У 2002 році відбулася спільна із матір’ю, Ганною Файнерман, виставка «Версії буття» у Національному художньому музеї України. У 2009 році пройшла її персональна виставка «Невідомий об’єкт». Тоді ж був надрукований альбом художниці «Люба Рапопорт. Живопись. Текст. Рисунок» (К.: «ВХ[студио], 2009. – 252 c.). У 2013 році в галереї «Майстерня» відбулася виставка «Гра у графіку». Живопис Бориса Рапопорта, Ганни Файнерман та Люби Рапопорт був представлений на сімейній виставці «Родинні зв’язки» 2014 року в Музеї сучасного мистецтва України.
Люба Рапопорт живе та працює в Києві. Її роботи зберігаються в Дирекціях виставок Міністерства культури та Спілки художників України, Національному художньому музеї України, Музеї російського мистецтва (Київ), Музеї сучасного образотворчого мистецтва України, інших музеях та приватних колекціях України і світу.
